Беатріс Стрейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беатріс Стрейт
англ. Beatrice Straight
Ім'я при народженніангл. Beatrice Whitney Straight
Народилася2 серпня 1914(1914-08-02)[2][1][…]
Олд-Вестбері, Нассау, Нью-Йорк, США
Померла7 квітня 2001(2001-04-07)[2][1][…] (86 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[2]
  • пневмонія
  • ПохованняWilliam Henry Lee Memorial Cemeteryd
    Громадянство США
    Діяльністьакторка театру, кіноакторка, телеакторка
    Alma materDartington Halld і Cornish College of the Artsd
    Роки діяльності19511991
    У шлюбі зPeter Cooksond і Louis Dolivetd
    ДітиGary Cooksond[4] і Tony Cooksond[4]
    БатькиWillard Dickerman Straightd
    Dorothy Payne Whitneyd
    Брати / сестриMichael Whitney Straightd і Whitney Straightd
    IMDbnm0833152
    Нагороди та премії

    CMNS: Беатріс Стрейт у Вікісховищі

    Беатріс Стрейт (англ. Beatrice Straight; *2 вересня 1914, Олд-Уестбарі, Штат Нью-Йорк — †7 квітня 2001, Лос-Анджелес) — американська акторка, володарка премій «Оскар» і «Тоні».

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Народилася 2 вересня 1914 в селі Олд-Вестбарі в штаті Нью-Йорк в родині банкіра Вілларда Дікермана і Дороті Пейн Вітні. Її батько помер під час епідемії грипу у Франції під час служби в американській армії в Першу світову війну, коли їй було чотири роки.

    Після другого шлюбу матері сім'я переїхала до Великої Британії. Там Беатрис здобула освіту і зайнялася акторською кар'єрою в аматорських театральних постановках.

    Повернувшись у США, вона продовжила грати на сцені, а в 1939 дебютувала на Бродвеї в п'єсі «Одержимий». Дуже цікавими були її роботи в постановках «Дванадцята ніч» (1941), «Макбет» і «Тігель» (1953), за роль в якому вона була відзначена премією «Тоні».

    Крім театру, Стрейт знімалася в кіно і на телебаченні. Найбільш відомим фільмом з її участю став «Телемережа» (1976), де вона втілила дружину невірного чоловіка у виконанні Вільяма Холдена, за роль якої отримала премію «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану». Ця роль залишається найкоротшою (5 хв. 40 сек. екранного часу) в історії «Оскара», відзначеною премією.

    Була одружена з Френчманом Луїсом Дольветом, лівим активістом, редактором журналу «United Nations World», кінопродюсером. У 1949 розлучилася і одружилася з актором і продюсером Пітером Куксоном, від якого народила двох синів.

    Останні роки життя акторка хворіла на хворобу Альцгеймера. Вона померла 7 квітня 2001 у Лос-Анджелесі від пневмонії у віці 86 років і після смерті була кремована.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    • 1991 — «Обман» — Мати Едрієнн
    • 1990 — «Люди як ми» — Мейзі Вейдурін
    • 1986 — «Влада» — Клер Гастингс — Номінація на премію «Золота малина»
    • 1985 — «Льодовий» — Маріон Крейтон
    • 1983 — «Двоє в своєму роді» — Рут
    • 1982 — «Полтергейст» — Доктор Леш
    • 1981 — «Нескінченна любов» — Роуз Акселрод
    • 1980 — «Формула» — Кей Нілі
    • 1979 — «Кровний зв'язок» — Кейт Ерлінг
    • 1979 — «Обіцянка» — Меріон Гілліард
    • 1976 — «Телемережа» — Луїза Шумахер — Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану
    • 1964 — «Молоді коханці» — Місіс Бернс
    • 1959 — «Історія черниці» — Мати Крістоф
    • 1956 — «Зразки» (англ. Patterns) — Ненсі Стейплс
    • 1952 — «Телефонний дзвінок від незнайомця» — Клер Фортнесс

    Нагороди

    [ред. | ред. код]
    • «Оскар» — 1977 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Телемережа»)
    • «Тоні» — 1953 — «Найкраща жіноча роль в п'єсі» («Тігель»)

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117306142 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б SNAC — 2010.
    4. а б Lundy D. R. The Peerage

    Посилання

    [ред. | ред. код]